Паракорд (з англ. Paracord, parashute cord) нейлоновий шнур, спочатку застосовувався американськими військовими як парашутні стропи.
За рахунок своєї простоти і багатофункціональності паракорд завоював безліч шанувальників.
Оболонка паракорду сплетена з багатьох переплетених волокон, завдяки чому є відносно гладкою. Паракорд, повністю виготовлений з нейлону, досить еластичний.
Незважаючи на те, що спочатку паракорд використовувався в повітрянодесантних військах, багато військових мали доступ до нього. Паракорд часто використовувався в ситуаціях, коли необхідний легкий трос, наприклад, для закріплення екіпірування, як темляк, щоб не втратити дрібні чи потрібні предмети, їм прив'язують рюкзаки до полиць на техніці.
Нитки сердечника можуть бути витягнуті у разі, якщо потрібна тонка нитка, наприклад, при ремонті одягу або як рибальська волосінь в екстремальних ситуаціях. Нейлонова оболонка часто використовується окремо, з віддаленими нитками сердечника, коли потрібно більш тонкий або менш еластичний трос, наприклад, як шнурки для взуття. Кінці троса практично завжди оплавляють і обжимають для запобігання розплетенню.
Крім утилітарних застосувань, паракорд може використовуватися виготовлення браслетів[3], ременів та інших декоративних виробів. Іноді такі вироби пов'язані таким чином, щоб їх легко розплести для використання троса в екстремальних ситуаціях. Паракорд може включатись до складу наборів виживання.
Корисні властивості паракорду для застосування військовими були помічені і в цивільному житті. Після завершення Другої світової війни паракорд став доступним цивільним особам, спочатку в результаті розпродажу військових надлишків[4], а потім як самостійний комерційний продукт.
Поширені цивільні шнури, які продаються як паракорд, можуть не відповідати військовим стандартам, мати іншу конструкцію, якість, колір або міцність. Низькоякісні аналоги мають знижену кількість волокон в обплетенні або сердечнику, можуть використовуватися не індивідуальні волокна, а товсті плетені пучки, вони можуть виготовлятися не з нейлону.
Паракорд може використовуватися для виготовлення батогів. Нейлон не гниє і не ушкоджується пліснявою, тому є потрібним матеріалом для таких застосувань.
Ентузіасти різних видів спорту на відкритому повітрі іноді використовують «браслети для виживання», зроблені з декількох метрів паракорду, сплетених у компактному вигляді.
Такі браслети можуть бути швидко розплетені в будь-яких ситуаціях, коли знадобиться мотузка - для закріплення вантажів, ремонту ременів, при порятунку з води. У той же час паракорд є не найкращим варіантом для джгутів, тому що через свій малий діаметр починає пошкоджувати тканини раніше, ніж можливо створити необхідний для зупинки крові тиск.
Паракорд не призначений для використання в альпінізмі, оскільки не відповідає багатьом вимогам альпіністських тросів.
З паракорду можуть виготовлятися брелоки для ключів, ремені, ремінці для годинника, повідці для собак, оплетка для невеликих предметів та інші вироби.
10,5 метрами паракорду скористалися астронавти під час місії Шаттла STS-82 під час ремонту космічного телескопа Хаббл.
Типи та вимоги стандарту
У збройних силах США застосовувався технічний стандарт на паракорд - MIL-C-5040H (скасований 1997 року). Стандарт описував 6 типів паракорду: I, IA, II, IIA, III, IV. У типах IA та IIA відсутня осердя. Найбільш часто використовуваний тип III має мінімальне зусилля на розрив 550 фунтів (2450 Н), через що часто називається «550 cord».
Військові специфікації паракорду визначають зусилля на розрив та параметри внутрішнього пристрою, вимоги для пакування та маркування продукту. Стандарт визначає товщину ниток, але не накладає обмежень на підсумковий діаметр троса. Нижче наведено таблицю з деякими вимогами стандарту.
Серце складається з декількох пучків, загальна кількість яких визначається типом паракорду. Кожен пучок складається з 3 менших пучків (у комерційних варіантах - іноді з 2 пучків), звитих разом.
Паракорд типу III за військовим стандартом може бути більш товстим, ніж комерційний шнур, оскільки стандарт вимагає використання строєних пучків ниток у сердечнику. Військовий паракорд зазвичай має товщину 4 міліметри, тоді як комерційні варіанти тонші — близько 3 мм.
Військовий стандарт паракорду вимагає незабарвленої оболонки або забарвлення в зелений захисний колір. Комерційні виробники використовують десятки різних кольорів.
Стандарт також передбачав кодування кольорів виробників. До складу паракорду включалося кілька кольорових волокон, що дозволяло визначити виробника у разі розриву троса. У типах 1A і 2A кольорові волокна включалися в оболонку, у решті - в сердечник.
Зараз паракорд - це незамінна річ при виробництві військового та туристичного спорядження, в поході або кемпінгу, а також активно використовується для виготовлення функціональних і оригінальних аксесуарів.
Сьогодні paracord 550 Type III отримав широке застосування в побуті, в туризмі, в військовій справі.
Він застосовується при виготовленні одягу, рюкзаків, підсумків, шнурків, браслетів виживання, бронежилетів і безлічі інших виробів.
Завдяки мультифункціональності і надійності паракорд можна застосовувати абсолютно в різних сферах і ситуаціях.
